Шабліст Андрій Ягодка був в декількох хвилинах від олімпійської ліцензії, яку приносило тільки перше місце. Що й казати, прикрою вийшла розв’язка індивідуального євровідбору в цьому виді зброї. Оскільки в командному форматі українські шаблісти токійську ліцензію не видобули, то залишалося «вушко голки» особистого турніру. Говоримо так тому, що в Мадриді на кону стояла одна путівка, а бажаючих було під два десятка.
Ви ж розумієте, що коли від країни делегований єдиний учасник, а зібрані кращі майстри континенту за вирахуванням повпредів тих націй, що раніше пройшли командну кваліфікацію (зі Старого Світу – угорці, італійці, німці та посланці ОКР), то відсоток можливого невловимий. Адже знавці фехтування уявляють собі, що таке у зазначеній номінації ті ж Іспанія, Польща, Бельгія, Білорусь, Туреччина, Хорватія.
Українську шабельну школу представляв на Піренеях одесит Андрій Ягодка, до речі, чемпіон Європейських ігор-2015 у Баку. Завдяки серйозних позиціях у світовому реєстрі йому не довелося змагатися в «пульках», так само як і в 1/8 фіналу. Потім за вхід «у 4» дістався господар доріжки Іньякі Браво і, завдавши на один удар більше, ніж іспанець, Андрій виграв – 15:14.
Треба зауважити, що поєдинки в турах прямого вибування видалися несумісними і за часом, і за інтригою. Найпростіше тут відстежити проходження дистанції майбутнім щасливчиком Юліаном Теодосіу. Так, болгарина Івана Мандову румунський шабліст взяв з наскоку (15:7), а проти Енвера Йілдиріма з Туреччини, мабуть, і не спітнівши – 15:3. Але ж мова про півфінал такого жорсткого розіграшу!
З максимальною концентрацією Ягодка підійшов до бою з британцем Вільямом Дірі, пам’ятаючи, як той хвацько здолав у чвертьфіналі бельгійця Арне де Ріддера (15:9). І найцікавіше, що повторив ці цифри, але, зрозуміло, на свою користь! Точно-точно як з репертуару Валерія Леонтьєва, на вірші Андрія Вознесенського: «Всі машини відстали, чемпіони всі відпали». Втім, крім Теодосіу. А оскільки цей хіт композитора Раймонда Паулса колись увійшов до альбому співака під назвою «Діалог», то настав момент істини.
Мабуть, виглядало і не в жанрі іспанської кориди (Мадрид – не Памплона), але вельми поруч. Веду до того, що фінальна битва розгорталася зі змінним успіхом, однак ендшпіль краще вдався бухарестському динамівцю – 15:11. Про всяк випадок зазначимо, що в багажі цього 26-річного мушкетера командні нагороди світового карбування (срібна-2013 та бронзова-2016 укупі з такою європейською та теж п’ять років тому).
…Перш ніж почути оцінки від старшого тренера чоловічої шаблі в українській збірній Гарніка Давідяна, нагадаємо дещо з візитки Андрія – індивідуальна «бронза» ЧЄ-2012 і командне «срібло» континенту-2009, перемоги в обох розрядах на Всесвітній літній універсіаді-2011, і це, природно, в поєднанні зі згаданим бакинським «золотом».
– Якось нетипово для нашої шаблі, особливо на тлі минулих років, передусім олімпійської «бронзи» Владислава Третяка в Афінах-2004 і «золота» Володимира Лукашенка роком раніше на «світі» в Гавані, де ваші підопічні ще і третіми виявилися командою. Мабуть, Гарніке Джавадовичу, я заглибився надто далеко?
– До того покоління відноситься ще ЧС-2006 в Турині, коли на другу сходинку п’єдесталу піднялися двоє названих вами моїх учнів, а також Дмитро Бойко та Олег Штурбабін – тепер він колега на жіночій команді. Взагалі ж аналогії – штука підступна. Нам треба виходити із сьогоднішніх реалій, коли Європа задає тон, доказом тому три прямі командні чоловічі ліцензії. Хоча середняків-то і не залишилося, повірте! Від Азії/Океанії слідом за минулими по рейтингу FIE корейцями пробився Іран, а серед європейців встигли росіяни. Додайте Єгипет і США, відповідно, від Африки і Америки, господарів Ігор японців, і вакансії «стінка на стінку» – заповнені.
– Але мені зустрічалися також імена француза і грузина, що пройшли персональний відбір як би поза Мадрида…
– Так, вони були вище за інших, що претендували європейців по світовому особистому ранжиру – Боладе Апіті та Сандро Базадзе. Але що таке два квитки – мізер за шабельною конкуренцією. Ягодка бився у Ріо-2016, але наслідки травми ахіллу не дозволили проявити себе на тій Олімпіаді. А тут робив все що міг, але удача не посміхнулася. Адже він проти Теодосіу вів 8:7. За великим рахунком, претензій до Андрія немає. Номінально він числиться першим на листі очікування, який для кожного регіону FIE свій.
– Згоден, шкода, але треба рухатися далі. Питання: а бійці для нових подвигів є?
– Зараз на черзі чемпіонат Європи у болгарському Пловдиві. Кістяк є. Двоє з цієї когорти разом із Ягодкою завоювали командну «бронзу» традиційно представницьких Всесвітніх ігор військовослужбовців у Китаї, буквально в 2019-му. Це киянин Андрій Стаценко та Юрій Цап з Миколаєва, а також готуються на ЄВРО Дмитро Пундик з Нетішина – призер Європи-2010 і 2013 в команді та ще один миколаївський шабліст Богдан Платонов. На олімпійський відбір цей червневий старт не вплине, але престиж, досвід та рейтинг жодний не відміняв.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
