Третій раз у вирішальному матчі за Кубок чемпіонів зустрінуться представники англійської Прем’єр-ліги. Другий рік поспіль розіграш Ліги чемпіонів планують завершити на берегах Босфору, а виходить на протилежному кінці Європи, на атлантичному узбережжі.
Читати цю статтю на русском языке
Стамбулу не щастить
У 2020-му стамбульський стадіон «Ататюрк» «пролетів» через ковіда-19. Через пандемію всю заключну частину турніру, починаючи з чвертьфіналів, вирішили провести в одноматчевому форматі в одній країні. Туреччина для цього явно не підходила, вибрали Португалію і найпрестижніший клубний трофей світу розіграли на лісабонському «Да Луш».
У поточному сезоні все для Стамбулу було добре до вечора 5 травня, коли стало ясно, що у фіналі ЛЧ зіграють дві англійські команди. Вже наступного дня все закрутилося в протилежний бік. З’ясувалося, що з 12 травня Туреччина на невизначений термін потрапляє для Великобританії в «червону зону» з коронавірусу. Це означало, що англійські вболівальники, побувавши в Стамбулі, після повернення на батьківщину повинні були пройти 10-денний карантин в спеціальних готелях за свій рахунок. Зрозуміло, що такі умови мало кому б підійшли, а УЄФА неодмінно хотіла провести поєдинок з глядачами. Варіант з самою Англією, що напрошувся, начебто відпав все через тих же карантинних заходів, які могли торкнутися численних гостей фіналу. І тут свої послуги, як рік тому, запропонувала Португалія – країна з ковіду «зелена», та ще має зовсім свіжий досвід проведення такого поєдинку. В УЄФА довго не думали, тільки «для різноманітності» поміняли Лісабон з «Да Луш» на Порту з «Драгау».
Португальська влада дозволили заповнити 50-тисячну арену на третину – це незважаючи на те, що на матчі національних турнірів глядачів ще не пускають взагалі. По 6000 квитків виділили клубам-фіналістам, 1700 – нейтральним уболівальникам, інші залишилися в розпорядженні УЄФА – для офіційних осіб, спонсорів, важливих гостей тощо. Номінальним господарем матчу, який розпочнеться 29 травня о 22.00 за київським часом, буде «Манчестер Сіті».
Судити поєдинок довірено іспанській бригаді на чолі з 44-річним Антоніо Матеу Лаосом. На лініях йому допомагатимуть Пау Себріан і Роберто Дель Паломар, на брівці – Карлос Дель Серро, на апаратурі ВАР – Алехандро Ернандес, Хуан Мартінес, Іньіго Прієто, а також поляк Павел Хіль. Матеу Лаос раніше працював на шести матчах за участю нинішніх фіналістів, всі – в Лізі чемпіонів. «Челсі» він судив двічі на груповому етапі і саме в Португалії: перемога 1:0 над «Спортингом» в 2014-му і поразка 1:2 від «Порту» рік тому (до речі, на «Драгау»). «МанСіті» з ним обіграв в 1/8 фіналу київське «Динамо» в гостях 3:1 в 2016-му і «Монако» вдома 5:3 в 2017-му, в тому ж 2017-му взяв верх в групі над «Наполі» в Манчестері – 2:1, а в квітні 2018-го поступився на «Етіхаді» в чвертьфіналі «Ліверпулю» – 1:2.
Минуле і сьогодення
«Манчестер Сіті» завтра проведе лише другий в своїй історії міжнародний трофейний матч. Перший був давним-давно: 29 квітня 1970-го «містяни» в фіналі Кубка кубків обіграли польський «Гурнік» – 2:1. У наступному сезоні «Сіті» взяв участь в цьому ж турнірі як володар трофея, дійшов до півфіналу, де потрапив на «Челсі» і, програвши двічі по 0:1, поступився дорогою, як виявилося, наступному власникові призу (в фіналі «пенсіонери» взяли верх над «Реалом» – 1:1 і 2:1 в переграванні). І більше нинішні фіналісти ЛЧ на єврокубкових доріжках не перетиналися.
У «Челсі» подібна історія на порядок багатше: аж десять вирішальних поєдинків за єврокубки, шість з них – переможні. В активі, крім згаданої вище, перемога в Кубку кубків у 1998-му над «Штутгартом» – 1:0, в тому ж році і з таким же рахунком над «Реалом» в Суперкубку УЄФА, в Лізі чемпіонів в 2012-му над «Баварією» – 1:1, 4:3 по пенальті, в Лізі Європи в 2013-му над «Бенфікою» – 2:1 і в 2019-му над «Арсеналом» – 4:1. У пасиві поразки в ЛЧ в 2008-му від «Манчестер Юнайтед» – 1:1, 5:6 по пенальті, в Суперкубку УЄФА-2012 від «Атлетіко» – 1:4, в 2013-му від «Баварії» – 2:2, по пенальті 4:5, в 2019-му від «Ліверпуля» – 2:2, по пенальті 4:5. Перевагу, хоча і не настільки значну, мають «пенсіонери» над «містянами» і в особистих зустрічах на внутрішній арені: 68 перемог проти 58 при 40 нічиїх.
Це минуле. В даний момент, тобто в сезоні, що завершується, на перший погляд краще виглядає «МанСіті». «Перший погляд» – це турнірна таблиця чемпіонату, в якому «містяни» з запасом виграли титул, а «сині» насилу зачепилися за лігочемпіонське четверте місце. Але якщо копнути глибше, то все далеко не так однозначно.
Наприклад, шлях до фіналу ЛЧ обидві команди пройшли приблизно однаково і впевнено. У групі «Сіті» двічі обіграв «Марсель» (3:0, 3:0) і «Олімпіакос» (3:0, 1:0), один раз «Порту» (3:1) і втратив очки лише в поєдинку з тим же «Порту» на «Драгау» (0:0). «Челсі» почав і закінчив груповий етап нічиєю – із «Севільєю» (0:0) і «Краснодаром» (1:1) відповідно. А в проміжку обробив «Краснодар» (4:0), «Ренн» (3:0, 2:1) і «Севілью» (4:0). У плей-оф «Манчестер» беззастережно прибрав з дороги «Боруссію» гладбахську (двічі по 2:0), дортмундську (два рази по 2:1) і торішнього фіналіста турніру «ПСЖ» (2:1, 2:0). «Челсі» послідовно вибив «Атлетіко» (1:0, 2:0), «Порту» (2:0, 0:1) і «Реал» (1:1, 2:0). Відзначимо, що «пенсіонерів» до фіналу вели два тренера. Групу виграв Френк Лемпард, а його справу в плей-оф продовжив Томас Тухель.
А в національних змаганнях очна перевага на боці лондонців. Вони, ще з Лемпардом, почали цей рік 3 січня с домашньої поразки від «Сіті» в чемпіонаті: на результативні удари в першому таймі Гюндогана, Фодена і Де Брейне тільки в доданий до матчу час голом престижу зумів відповісти Гадсон-Одой.
Зате потім, вже під керівництвом Тухеля, двічі реваншувалися. 17 квітня долю півфіналу Кубка Англії вирішив гол Зієша на 55-й хвилині. А 8 травня, рівно за три тижні до фіналу ЛЧ, «Челсі» здобув найважливішу для себе в турнірному плані перемогу на «Етіхад». Та ще вольову. Рахунок на 44-й хвилині відкрив Стерлінг, якому пас на порожні ворота видав Агуеро. Через дві хвилини Гілмор в своєму штрафному «впустив» Жезуса, і господарі отримали відмінний шанс подвоїти результат. Але Агуеро вирішив випендритися – виконав пенальті «паненкою», а Менді нікуди не стрибнув і спокійно забрав м’яч. А в другому таймі гості рахунок перевернули. На 63-й хвилині Зієш з середньої дистанції поклав у правий нижній кут. І в доданий час Маркос Алонсо корявенько, але все ж переправив у сітку простріл Вернера.
Додамо, що «Сіті», забезпечивши собі чемпіонський титул, другу половину травня провів безцільно. «Сині» ж саме в цей час запекло билися з «Лестером»: фінал Кубка Англії програли, зате взяли верх в боротьбі за путівку в Лігу чемпіонів. Одні накопичили сили, а інші їх розтратили? Або одні втратили тонус, а інші його зберегли? Ось завтра і побачимо.
Юрій ОКУНЬ
Цифри і факти
- Вперше вирішальний матч Ліги чемпіонів (тут і далі мається на увазі також Кубок європейських чемпіонів) пройде другий рік поспіль в одній країні. Всього ж для Португалії це буде четвертий фінал ЛЧ і перший не лісабонський – в 1967 році трофейний матч приймав столичний «Насьональ», в 2014-му і 2020-му – «Да Луш». Таким чином Порту стане 27-м містом, а «Драгау» – 32-м стадіоном, де визначиться володар Кубка чемпіонів.
- Восьмий раз в фіналі ЛЧ зустрінуться команди однієї країни (2000, 2014, 2016 – Іспанія, 2003 – Італія, 2013 – Німеччина), в тому числі третій – англійські: у 2008 році «Манчестер Юнайтед» в Москві переграв «Челсі» (1:1, по пенальті 6:5), а в позаминулому «Ліверпуль» в Мадриді забив два м’ячі «Тоттенгему».
- Обидва фіналіста вже грали на «Драгау» з господарем стадіону «Порту». «Челсі» – чотири рази і тільки в ЛЧ: на груповому етапі однакові поразки 1:2 в 2004-му і 2015-му, а також перемога 1:0 в 2009-му, в 1/8 фіналу нічия 1:1 в 2007-му. «Манчестер Сіті» двічі: перемога 2:1 в 1/16 фіналу Ліги Європи в 2012-му і «нульовка» у грудні минулого року в груповому турнірі ЛЧ.
- «Манчестер Сіті» в єврокубках грає зі співвітчизниками неважливо: в шести матчах лише одна перемога (над «Тоттенгемом» 4:3 в 1/4 фіналу ЛЧ-2018/19, та й то з вильотом з турніру) при п’яти поразках, м’ячі – 5:11. У «Челсі» справи трохи краще: в 19 матчах – сім перемог, вісім нічиїх, чотири поразки, м’ячі – 25:19. Але при цьому «сині» програли своїм два з трьох єврокубкових фіналів: «Манчестер Юнайтед» в ЛЧ-2008 і «Ліверпулю» в Суперкубку УЄФА-2019 (2:2, 4:5 по пенальті). А успішно провели тільки вирішальний поєдинок за Кубок УЄФА-2019 з «Арсеналом» – 4:1.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
